Опис досвіду

Опис мого досвіду

                                       

                                                     Проблемна тема:

"Технології формування дивергентного мислення як основи літературної творчості учнів"

                                                       Стати творцем -  найвище     

                                                                      покликання  людини.  

                                                                                           Схiдна мудрicть

         Людина -  істота творча. Цим даром  нагородила її природа. Без радості творчості наше життя перетворюється  на нудне та рутинне.

         Творчість – найвища з людських функцій.  Це - постійне вдосконалення і прогрес в будь-якій діяльності. Творчо ставитися до справи означає виконувати її якісно, на більш високому рівні. «Навряд чи є вища з насолод, як насолода творити», - вважав М. Гоголь. Творчi  люди завжди  чимось захопленi, i  вiд їх  можливостей  залежить   життєвий  рiвень.

          Технології завтрашнього дня потребують людей, котрі можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, швидко встановлювати нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

Але, як виявляється, насьогодні українська школа не готує до успішної самореалізації в житті. Український школяр отримує тільки суму знань і не може здебільшого застосовувати їх у житті. В концепції Нової української школи зазначено, що потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей.

 Після пошуків, досліджень, дебатів українське освітянське керівництво однією з ключових компетентностей вважає вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів), критично мислити,   логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, вирішувати проблеми, творити.

         Тож, одним з ключових завдань Нової української  школи є формування творчої особистості. Адже саме творчість допомагає людині (дитині) швидше адаптуватися в нових суспільно – економічних умовах, відкриває шлях для її самореалізації.

         Життя висунуло запит на виховання такого школяра, котрий здатний самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення. На жаль, дедалі частіше в педагогiчнiй практицi  доводиться  стикатися  з проблемою учнівської пасивності, байдужості. Такий стан справ в освітянській галузі потребує якісно нового підходу до підготовки молодої людини до життя. Орієнтиром змісту освіти нової української школи повинна стати послідовна цілеспрямована діяльність педагога, направлена на розвиток такої особистості, яка володіє сміливістю мислення, вмінням не зупинятися на досягнутому, бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.

         Щоб добре орієнтуватися у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосовувати ряд практичних умінь і навичок творчого мислення, що дозволить ефективно переробляти інформацію в значущі ідеї, які з успіхом можна використати на практиці.

         Не одне десятиріччя перед школою ставиться завдання переходу від формування лінійного конвергентного мислення до планетарного, дивергентного (багаторазового, нестандартного, вільного від стереотипів).

         Мислення завжди виникає тоді, коли з’являються проблема, що має бути вирішеною. Тобто, мислення – це пошук рішення відносно якогось питання. Але  сьогоднi учень часто не може знайти правильного вирішення проблеми  через лінійний (одномірний, конвергентний) стиль мислення, який передбачає чітко визначений рух думки, однозначний зв'язок між явищами. Одномірність мислення перешкоджає адекватному розумінню ситуації і ускладнює міжособистісне спілкування. В середній школі у більшості випадків на уроках і в середніх, і в старших класах формується саме конвергентне мислення, яке, безперечно, є необхідним, але як початковий ступінь формування інтелектуальних процесів. Тож, перехід до формування дивергентного мислення повинен здійснюватися обов’язково!

         Отже, дивергентне мислення – це мислення людей, яким властивий пошук максимальної кількості варіантів вирішення проблеми. Воно зазвичай притаманне творчим особистостям, схильним створювати нові комбінації з тих елементів, які інші використовують лише звичним чином.                                      Дивергентне мислення - умова креативного розвитку школяра. Показово, що особливостями такого мислення є:

         -        пластичність – коли пропонується не один, а декілька варіантів вирішення проблеми;

         -        рухливість – легкість, з якою  учень переходить від одного боку проблеми до іншого;

         -        оригінальність – нестандартність рішення.

         Творчу направленість на урізноманітнення всіх компонентів пізнавальної діяльності і слід називати дивергентністю.

           Всі системи, де приділяється увага розвитку креативності, будуть розвивати і дивергентне мислення.

          Доведено, що чим раніше формується інтелектуальна культура, тим більш легко і продуктивно проходить  процес навчання, гармонічно розвивається особистість.

         Тому в своїй професійній діяльності я багато уваги приділяю формуванню дивергентних здібностей інтелекту. Вони  виявляються у здатності породжувати оригінальні ідеї в нерегламентованих умовах діяльності. Для цього намагаюсь створити так зване креативне середовище, здійснити педагогічний супровід розвитку креативності.

         Зараз  я   вже   вiдступаю   вiд ролі інформатора, а намагаюсь      організувати   самостійну пошукову роботу учня і стати координатором, менеджером, організатором, консультантом учня з урахуванням його індивідуальних здібностей. В процесi  роботи  підтримую та направляю пошуки найбільш ефективних шляхів засвоєння знань, заохочую цікаві знахідки, аналізую  невдалі спроби, стимулюю дітей до осмислення своїх поразок і перемог.

         Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто залишається нереліазованим через об’єктивні чинники. Тож свою задачу вбачаю в тому, щоб таких чинників було якомога менше, щоб прищепити навички, завдяки яким діти зможуть самостійно керувати своєю пізнавальною активністю, будуть самостійно мислити, приймати неординарні рішення, свідомо вибирати свою життєву позицію, генерувати оригінальні ідеї.

         Технології формування дивергентного мислення (здібностей) передбачають не накопичення знань та вмінь, а збагачення  творчим досвідом, самореалізацію учнiв. Сприятимуть цьому високий рівень активного мислення,

організованість і цілеспрямованість навчального процесу.

         Уроки літератури мають великий потенціал формування дивергентного (креативного) мислення. Існує багато різноманітних технологій, здатних стимулювати творчу, розумову діяльність учнів, забезпечити активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, дати відчуття потреби в самоосвіті, зрештою сприяти розвитку творчої особистості. Я наведу приклади лише деяких з них.

                          Технологii  виконання  еврiстичних  завдань

         Відомо, що найкращий спосіб вивчити будь-що – це відкрити самому. Йоганн Песталоцці вважав повноцінними тільки ті знання, “ що дитина здобула власною освітою”. Тут  важливим є створення інтелектуального фону навчання.  Перед вивченням  будь - якого твору  намагаюсь створити таку атмосферу, коли без знання  змiсту учневі просто нема чого робити на уроці. Щоб заохотити дітей до читання, потрібно сформувати поле притягання до книг ще до того, як вона попадає до учня. Для цього використовую такі нетрадиційні форми роботи:

·        презентація твору іншими видами мистецтва (кiно, романс) ;

·        реклама  (пiдготовленими учнями) книги, доби, творчості письменника;

·        цікаві повідомлення (наприклад, про роман Булгакова « Майстер  i Маргарита»)   ;

·        інсценізація ( наприклад,Чехов «Товстий i тонкий») ; 

·        озвучення уривків (учнi вибирають такi, якi зможуть заiнтригувати);

·        літературно – географічний пошук (наприклад, при вивченнi «Iлiади» Гомера);

·        прес-конференція;

·        конференція – діалог;

·        відгук «Твір – очима сучасників»;

·        слайд – шоу;

·        відеоролик (буктрейлер) (див. додатки)  тощо.

   Коли перший етап завершено і діти вивчили зміст твору, переходжу до методів і прийомів, які допоможуть правильно осмислити прочитане, визначити ідейну спрямованість твору, здійснити плідну інтерпретацію.

         Перш за все,  дбаю про створення творчої атмосфери на уроці:

           -наповнюю  навчальний процес позитивним емоційним змістом;

-вчу учнів критично ставитись до стереотипів: «Творчість починається з сумніву»;

-будь - яка проблема має декілька варіантів вирішення, їх варто пошукати;

-використовую метод відкритого питання;

-спонукаю учнів до винахідницької діяльності.

Далі намагаюсь задіяти дивергентні процеси  мислення.  Це дозволить за короткий час сприйняти і вирішити проблему, знайти необхідну інформацію для виконання креативних завдань та підтвердження своїх думок. Дивергентність формує   навички планування, прогнозування, що забезпечує наполегливість у досягненні мети.

         Так, спочатку можна запропонувати учням змінити назву твору (наприклад, роману «Червоне та чорне» Стендаля) і дати свою:

·        назву -  ідею («В нерiвнiм бою», «Виклик суспiльству»);

·        назву – антитезу(«Злети  й  падiння Сореля», «Поразки  i перемоги»);

·        назву – запитання («А ви змогли б?...»);

·        образну назву («Пiдстрелений птах»);

·        назву, в якій обігруються «вічні питання» («Кохання плебея»);

·        iронiчну назву («Хто смiється останнiм...»);

·        номiнативну (нейтральну) назву(«Син лісопильника»).

Дуже люблю проводити на уроках рiзноманiтнi  творчi  конкурси  (див. додатки). Вони не тiльки розвивають  дивергентне мислення, а й сприяють збагаченню духовного світу учнів, розвивають естетичний смак, формують прагнення вдосконалюватися.

Це можуть бути конкурси:

·        адвокатів або прокурорів (для Раскольнікова,  Печорина,  Маргарити);

·        екскурсоводів;

·        телеведучих;

·        акторів тощо.

Так, наприклад, під час вивчення теми «Російське реалістичне мистецтво другої половини XIX ст.» учні-екскурсоводи, створюючи власне висловлювання, презентували  полотна відомих  художників.                                                                         Говорячи про навчальні методи розвитку дивергентного мислення, не можна не згадати «метод шести капелюхів мислення» Едварда де Боно. Автор представляє простий, але ефективний метод, який допомагає приймати правильні рішення, розвивати креативність, гнучкість розуму. В основі методу Едварда де Боно знаходиться концепція паралельного мислення. Зазвичай рішення «народжується в дискусії» чи обговоренні. При такому підході до вирішення проблеми частіше перевага надається варіанту, який успішніше обговорювався учасниками. При паралельному мисленні різні підходи рішення, ідеї та думки співіснують, а не протиставляються. Едвард де Боно поділяє мислення на шість різних режимів, які позначаються капелюхами різних кольорів. «Одягання» капелюха фокусує мислення, «зміна» капелюха міняє його напрям.

Шість «думаючих» капелюхів:

- білий капелюх мислення - це режим фокусування уваги на всій інформації, якою ми володіємо: на фактах і цифрах;

- червоний капелюх - капелюх емоцій, почуттів та інтуїції, коли люди діляться емоціями, що виникають при обговоренні того чи іншого рішення;

- жовтий капелюх - це капелюх позитиву, оптимізму, коли ми думаємо над перевагами прийнятого рішення, розмірковуємо над вигодою і перспективою

ідеї;

- чорний капелюх - протилежність жовтому, коли ми повинні критично оцінювати ситуацію, зосередитися на можливих ризиках та недоліках, тобто

«знайти порошинку в оці».

- зелений капелюх - капелюх творчих пошуків та оновлення ідей.

- синій капелюх - шостий капелюх мислення, капелюх для управління процесом запровадження та використання ідей на практиці.

При роботі в групі метод «шести капелюхів мислення» можна розглядати як різновид мозкового штурму. Варто зазначити, що багато міжнародних корпорацій вже користуються цим методом [5].

         Технологiя розв'язування  дослiдницької  проблеми

     Щоб всебiчно дослiдити  образ-персонаж,  пропоную такий арсенал прийомів (розподiляю  мiж учнями для бiльш якiсної роботи):

·        портрет;

·        біографія;

·        поведінка;

·        ставлення до інших;

·        мовна характеристика;

·        переконання, світогляд;

·        авторська характеристика;

·        характеристика іншими персонажами;

·        майстерність художніх деталей;

·        прозивні призьвиська.

Щоб зрозуміти «позицію» учня щодо персонажу, даю завдання

дiбрати власні влучні характеристики, призьвиська, імена, які б відображали 

внутрішній світ героя, слугували б його візиткою.

 Ось деякi отриманi результати:

Робінзон – Виживайкін,

Ноздрьов – Вибухівкін,

Бульба  – Патріотченко,

 Ларіна – Щиросердна,

тонкий («Хамелеон») – Підлабузкін та ін.

                            Технологiя навчального дослiдження

         Дивергентне мислення тісно пов’язано з активністю пізнавальних процесів і високою чуттєвістю сенсорики. Щоб сформувати чутливість   до незвичайних деталей, до суперечностей та невизначеності, прилучаю учнів до так званого «повільного читання», використовуючи такі  нетрадиційні форми:

·        літературна експертиза;

·        рецензія на подію (вчинок);

·        суд над подією (героєм, вчинком);

·        гра «спіймай» деталь;

·        калейдоскоп деталей;

·        літературно – філологічний пошук та ін.

         При роботі з деталлю особливої уваги заслуговують запитання,  що змушують учнів зосередитись на подробицях, які спочатку можна не помітити.

Тут доцільними бувають такі види роботи:

·        запитання за круглим столом;

·        запитання типу «Вір – не вір»;

·        ігри: «Ти мені – я тобі», «Запитання з бочки - заморочки», «Гонка за лідером».

         Таким чином, пізнаючи оточуючу дійсність шляхом спостереження та дослідження, учні виявляють свою позицію.

                                          Iгровi технології

Креативному мисленню сприяють, звичайно, i  різноманітні рольові  ігри.

         Так, на уроках вивчення біографічних відомостей в ролі письменника виступає підготовлений учень, який веде розповідь від першої особи Учні, які зацікавились особистістю «письменника», мають змогу задати йому запитання щодо особистого життя, творчості, друзів та ін.

         Охоче школярі приймають участь у грі  «Зустрічі з відомими людьми».

Вчитель представляє «гостей»( відомий письменник (поет), актор театру (кіно), вчений, кінорежисер, літературний критик тощо). «Гості», імпровізуючи, відповідають на питання «із залу», де знаходяться журналісти, або просто зацікавлені люди.

         Гра проходить жваво, переконливо.

         Велике значення для творчого, пізнавального,  розумового розвитку дітей мають і такі ігрові моменти :

·        кросворди ;

·        літературні вікторини ;

·        «Чиї це слова?»;

·        «Відгадай героя»;

·        «З яких оповідань уривки?»;

·        Інсценізації;

·        «Вгадай твір за початком (кiнцем)» та ін.

                                    Технологія «мозкового штурму»

         Мозковий щтурм — це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, яку я  використовую для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми  (пiд час визначення проблематики твору, характеристики епохи, художнього метода i т.д.). Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
         Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу .

   Маленькі учнівські відкриття здійснюють школярі на уроках, які проходять під девізом «Вчусь мислити». Даю завдання:  до поданих слів дібрати синоніми-метафори,  які б по-новому розкрили  значення цих слів. Наприклад:

Весна - …  (ранок природи)

Відлуння - …(подорож голосу)

Кохання - … (жага досконалості)

Скромність  - … (конвалія в дрімучому лісі)

Батьківщина -…(мати патріотів)

Література -…( ліки від невігластва; подорож до інших світів) та ін.

Цікаві результати отримую, коли учні намагаються самотужки закінчити відомий  вислів, наприклад:

·         «Єдина справжня розкіш - це …»  (розкіш людського спілкування)

 Антуан де Сент –Екзюпері

·          «Праця звільняє нас від трьох великих лих: …» (нудьги, пороку і нестатків)

                                                                  Вольтер

·         «Мудрість приносить такі три плоди: дар добре мислити, дар добре говорити та дар …»  (робити добрі вчинки)  

Демокріт

     Такі види завдань змушують учнів не тільки шукати нестандартні рішення, а й вислювлювати свою життєву позицію.

                                      Технологiя «Мiкрофон»

          Різновидом загально - групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Це найпоширiшений вид спiлкування iз школярами, який я  i  використовую на бiльшостi урокiв. Прийом  «Незакiнчене речення» часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо .

                                      Проектна технологiя

   Розвивати інтерес до предмета  покликані системи інтерактивних та особистісно - зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких — метод проектів.  Цілі і завдання проектної технології: навчити здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

     Проектна діяльність дозволяє перетворити академічні знання на реальний життєвий досвід учнів. Активне включення школяра в створення тих чи інших проектів дає йому можливість освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі, проявити самостійність в плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

         Старшокласники створюють різні види проектів:                      

1. Дослідницькі проекти (за творчістю письменника, основані на місцевому матеріалі (див. додатки)  та ін.)

2. Творчі проекти (сценарії шкільних свят, літературних вечорів).

3. Ігрові проекти (літературні ігри) .

4. Інформаційні проекти (презентації на уроки та години спілкування) .

Результатом формування дивергентного мислення учнів є їх численні різноманiтні творчі роботи, які свідчать і про нестандартність підходу до проблеми, і про навички дослідницької роботи, і про вміння оперувати    інформацією. Серед них збірки віршів, репортажі, інтерв’ю, авторські притчі, байки, літературно-дослідницькі роботи, сценарії, буктрейлери (див. додатки), конкурсні твори тощо. I майже завжди «справжнi дарування не залишаються без нагороди» (М.Карамзiн).       Тож, нехай живе творчiсть !!!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     ГилфордДж. Три сторони інтелекту // Психологія мислення. – М.: Прогрес, 1965.

2.     Концепція нової української школи, ухвалена рішенням колегії МОН від 27.10.2016

3.     Коробова І.В. Розвиток дивергентного мислення учнів основної школи у навчанні фізики 2000 года: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 /; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2000. — 20 с. — укp.

4.     Косович. О. Проектна діяльність як одна з форм інноваційних методичних технологій навчання /Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. - 2011. - Вип. 22

5.     Е.де Боно . Д26 Шість капелюхів мислення . — СПб.: ПитерПаблишинг, 1997.— 256 с.

6.     Макаренко А.С. “Методика виховної роботи” Київ, 1990 р.

7.     Мельник А.О. Ігри на уроках зарубіжної літератури. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-№6.

8.     Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 576 с.

9.     Разумнікова, О. М. Функціональна організація кори головного мозку при дивергентному і конвергентном мисленні: Роль фактора статі і особистісних характеристик: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук. - Новосибірськ, 2003. - 312 c.Волчанова Н. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми //Рідна школа. - 2000. - ? 6. - C. 77-79

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: в 5-ти Т. – /Василь Олександрович Сухомлинський.-К.:Радянська школа. – 1976. – Т.2